Встановлення та ремонт автономок

Дизельні бусики взимку прогріти практично неможливо. Виробники про це знають, тому ставлять додаткові догрівачі або автономки.

За суттю догрівач і автономка однакові. Різниця в тому, коли вони можуть працювати.

Догрівач працює тільки при заведеному двигуні. Сіли, завели, ввімкнули його кнопкою в салоні, тому він і називається «догрівач». Як увімкнули кнопкою, так самі й маєте його вимкнути.

Автономка може працювати і при заведеному, і при вимкненому двигуні. До того ж її можна програмувати:

• на Vito 638 — з пульта;
• на Vito 639 — через приладову панель;
• можна задати три варіанти вмикання протягом доби.

Простими словами: догрівач працює лише разом з двигуном, а автономка гріє авто ще до того, як ви його завели.

Дизельні двигуни 2.2 на Mercedes Vito взимку не прогріваються при невеликих пробігах. На трасі під навантаженням вони ще більш-менш прогріваються, а по місту від світлофора до світлофора просто не встигають. Середня температура двигуна 40–60 °C, а по місту здебільшого 40–45 °C.

Тому ставиться мокра (рідинна) автономка. Вона кріпиться знизу кузова, до неї по патрубках підведено тосол, а паливо вона бере з дизельного бака і гріється за допомогою пальника. Нагрітий тосол іде по великому колу: через корпус пічки на двигун. Тому одночасно прогріваються і двигун, і салон.

Як вона працює:

• якщо температура двигуна нижча за 82 °C, вона вмикається;
• коли тосол нагрівся до 82 °C, вона вимикається;
• коли тосол охолов до 72 °C, вона вмикається знову;
• додаткова електрична помпа примусово качає тосол, щоб він не лише грівся в автономці, а й циркулював.

Коли вмикати перед виїздом:

• при −5 °C — за 10 хвилин;
• при −15…−20 °C — за 15–20 хвилин.

При вмиканні за програмою автоматично вмикається перша швидкість пічки.

Важливо: якщо автономку ввімкнули не через програматор, вона може працювати циклами всю ніч, поки не закінчиться паливо. Тому трубка автономки в баку опускається не до самого дна: якщо палива менше 20–25% бака, вона просто не ввімкнеться.

Vito 638 — машини старіші, переважно з моторами 2.2 (611-й), 1999–2003 років.

• автономка аналогова, вмикається й працює без CAN-шини;
• маркування D5W, а головне — остання літера: Z означає догрівач, S означає автономку.

Vito 639 — новіша, з керуванням через CAN-шину. Тут теж є варіант догрівача й варіант автономки.

Відрізняються і «мізки» (блоки керування), і самі автономки.

Під час обслуговування автономку повністю розбирають і перевіряють:

• блок керування;
• додатковий паливний насос, який качає паливо з бака;
• електричну тосольну помпу;
• канали, які можуть забиватися нагаром або через неправильний антифриз.

На Vito 638 сітка розташована всередині корпусу й толком не розбирається. Її випарюють через канал за допомогою пальників при спеціальній температурі протягом тривалого часу. На Vito 639 сітку зробили окремою: вона надівається на свічку, від якої займається паливо.

Свічки бувають металеві й керамічні. З заводу здебільшого ставлять керамічні: вони досить дорогі, але служать у 3–4 рази довше.

Антифриз для Mercedes — G11, здебільшого синього кольору, іноді зеленого. Червоний не підходить.

Досвід у нас уже великий: щороку ми встановлюємо кілька десятків автономок.

Що ми робимо:

• встановлюємо всю систему під ключ з нуля;
• ремонтуємо автономки й догрівачі;
• обслуговуємо: повне розбирання, перевірка, чистка.

Просто так ми автономку ніколи не віддаємо. Після роботи її підключають до стенда і проганяють три етапи: вона сама вмикається, прогрівається, вимикається, ще раз нагрівається й ще раз вимикається. Зазвичай це триває 20–30 хвилин. Так ми розуміємо, наскільки нормально вона може працювати сама.

Хочете тепло у своєму Vito ще до поїздки? Звертайтеся до Vito Center Dnipro.